четвер, 14 січня 2010 р.

Кого «ломати» будемо? Про свободу совісті в Україні та вільний вибір віросповідання… і не тільки.

cerkva

На всі ці думки мене навела промовиста агітація президента щодо єдиної помісної православної церкви в Україні. Слухаю, дивлюсь і вже абсолютно нічому не дивуюсь. На сьогоднішній день в Бучацькому районі (згідно паспортних даних районної адміністрації) зареєстровано 33 грекокатолицьких громади, і 3 – римо (та все ж) католицьких громади, всіх разом православних – 38 громад. Це приблизно 50 х 50. Я не говорю про 6 зареєстрованих протистанських осередків. Кого «ломати» будемо? Дев’яності роки показали, що переможців, як і переможених тут бути не може. Так історично склалось на нашій землі, що кожен, хто побував на ній, залишив по собі крім сліду в історії, ще й церкву і віру, і (що не мало важно) нащадків цього віросповідання. В нас колись забрали язичництво, але чи перестали ми святкувати Івана Купала? Наш церковний календар складений за Грегоріанським календарем, але чи працюємо ми на Польське Різдво? Нам 70 років доводили, що Бога немає, та чи повірили ми в своє походження від мавпи? Нам тепер розповідають про велику силу духовності. Та чи перестали ми читати “Майстра і Маргариту» Булгакова?


Мудрий український народ давно вирішив проблему міжконфесійних відносин: оскільки жінка в сім’ї відповідає за виховання дітей , збереження традицій та духовність, шлюб брали в тій церкві до приходу якої належала наречена. Демократія внесла свої зміни в сьогоднішній уклад життя молоді. Вони, переважно, обирають не конфесію, а священика, духовного наставника якому довіряють. Напевне, в цьому є доля успіху протестантських церков на теренах християнського регіону.


Та не все так просто. Якась частка раціонального зерна, щодо наведення ладу серед протестантських конфесій є. Серед десяток новостворених, новоявлених релігійних громад, є такі, що давно заборонені у самих демократичних державах світу.


Я, в першу чергу, говорю про касту так званих віруючих, що з неймовірною швидкістю множиться в придністровській частині нашого району. Завдяки їй ми - єдиний район в області, що балансує в питанні приросту населення. А що далі? А далі давайте дивитись об’єктивно: жоден із цих людей не працює офіційно. А це означає, що жодних податків у фонди соціального забезпечення, пенсійний, соцстрах, захисту від безробіття вони не сплачують. Їх діти не служать в армії. Здавалось би, що вони й від держави нічого не хочуть, лише ласі шматки землі в центрі села для себе і своїх дітей, яких в кожній сім’ї не меньше десяти.


І мають на це першочергове право, як багатодітні! А ще вони мають право на безкоштовне медичне забезпечення, і якщо ще років п’ять тому відмовлялись ним скористатись, то тепер народжувати всі їдуть в Золотопотіцьку лікарню, а ще мають право на отримання допомоги за народження дітей і виплати на дітей по малозабезпеченості, і теж цим активно користуються, жоден з них не відмовляється від пенсії, бо прекрасно знають, що не сплативши за своє життя жодної копійки пенсійних внесків у 55-60 років отримає мінімальну пенсію, точно таку, як і та людина, що проробила на полі все своє життя. А на пенсію по багатодітності їхні жінки підуть ще раніше. Вони тепер теж стають грамотними, ба, приходять у владні структури мало не щодня з письмовими скаргами, адже вже добре вивчили українське законодавство, щодо власних пільг. А при найменшій нагоді спішать до президента. Судитись їм віра не дозволяє, та й в більшості випадків вони чудово усвідомлюють програшність власної позиції, тому і діють силою тиску.


Тож і виходить, що за їх задоволення жити і розмножуватись платимо ми, наші діти, наші внуки. Натомість утримуючи громаду з покоління моральних, розумових та фізичних виродків. Ні вони не вживають алкоголь, для повної деградації їм його і не треба. Ніколи не забуду очі лікарів з Клініки на колесах, які після першого дня роботи із Стінецькими дітьми вийшли в глибокому шоці. Вони, проїхавши всю Україну, наївно думали, що здивувати їх чимось уже не можливо. Про таку вроджену патологію дітей і в такій кількості, викликаної кровозмішенням, вони читали в середньовічних дослідженнях вчених!


В цілому світі такі секти давно заборонені, за причетність до них – судять, оскільки вони не тільки ведуть споживацький спосіб життя, але й приводять націю до виродження!


Скажете куди дивиться влада? В Конституцію України!!!  Це результат того, що в нас церква відділена від держави. Та ми не можемо зобов’язати священників зробити реєстрацію історико – культурних та сакральних цінностей! Чого дивуватись, коли люди приходять і розказують, що десь священик на свій розсуд продав старе Євангелиє, чи ангеликів, за які скупщик старовини заплатив йому копійки.


Президент говорить про те, що ми повинні піти шляхом Грузії в об’єднанні церков, але чи потрібна Україні друга Абхазія в Криму, де переважна кількість кримсько – татарського населення, або на Заході, де теж все далеко не так просто і в селах нерідко стоїть по дві, а то й по три різних церкви? А що скаже православний схід, який ділиться ще на три православні конфесії, переважна більшість яких належить до московського патріархату?


Мені до вподоби більше шлях Польщі, де церква є безпосереднім учасником всіх державних процесів, де влада і церква єдині, тому там з малечку привчають дітей перед початком якихось справ помолитись, тому там священики працюють з дітьми в школах, як духовні наставники, як психологи. Тому там лікарнями, убогими і сиротами опікуються цілі монаші ордени. Тому там священик на проповіді говорить про те, що не йти на вибори – це гріх, бо то признак малодушності, а продавати свій голос нікому й в голову не прийде, бо це не просто гріх перед своєю совістю, перед Господом, це гріх, за який ми розплачуємось долями, життям наших дітей!


Ні я не агітую, цим є кому займатись і без мене. Я просто стараюсь проаналізувати, і знайти відповіді на питання, які турбують не тільки мене. А ще дуже боюсь, щоб зробивши коло оберту навколо своєї осі історія міжконфесійних війн не повторилась, бо на цей раз вона може привести нас до громадянської війни. То правда, що всяка політика – це всього лиш чиїсь амбітні інтереси, в яких життя людини зовсім нічого не варта. Дуже страшно коли Гарант конституції замість об’єднання країни навколо національної ідеї розвитку, пропонує ідею боротьби за мову, релігію,територію. Піднімаючи людей на ту ж таки боротьбу він забезпечить повну безпеку своїй родині. А що буде з нами?

11 коментарів:

  1. Компетентний15 січня 2010 р. о 07:57

    Доброго Дня!

    Дорога Пані авторка, писати статті це звісно добре, але щоб їх писати потрібно бути компетентною в даних питаннях!

    Прочитавши цю статтю, особисто я знайшов декілька протиріч!

    1. В Польщі церква є відділена від держави - просто церква має великий вплив на державу!
    2. Цей вплив є тільки через те, що 90% поляків однієї конфесії (Римо-Католики). Якщо в Україні буде так само, тоді результат буде аналогічний!
    3. Церква-ніколи не може бути з'єднаною з державою (англікани і РПЦ) по своїй суті не є Церквами Христовими!
    4. Через неправильну державну політику священик не має права ходити до школи, щоб працювати з дітьми і це є Вина державної Влади, жодному священнику ніколи не заплатять пенсію, а в Польщі? До цього приклалася Ю. В. Тимошенко, вона не хоче визнати спеціальності "Богослов" і студенти Богослови жодним чином не отримують ніякої допомоги від держави, ані стипендії, ані будь чого іншого!

    5. Церква закликає всіх прийняти участь у виборах!
    http://ugcc.org.ua/news_single.0.html?&tx_ttnews[tt_news]=2124&tx_ttnews[backPid]=2&cHash=d5b943ef84

    Перепрошую, але аналіз у Вас аж ніяк не виходить!

    І до речі ніяка державна Влада не має права в жодній цивілізованій країні втручатися у життя чи справи церкви без її дозволу, Ви взагалі не маєте права навіть думати по зобов'язання священника, щось робити, як державний службовець у відношенні до священнослужителя! Не маєте на це жодного морального чи юридичного права!

    5. "Чого дивуватись, коли люди приходять і розказують, що десь священик на свій розсуд продав старе Євангелиє, чи ангеликів, за які скупщик старовини заплатив йому копійки." Це не є Ваша компетенція, для цього є відповаідно поставлена на те церковна влада! Хіба держава купила то старе Євангеліє? Чи може його придбала колись церква? Тоді напевно і церква має цим майном розпоряджатися на свій розсуд.

    ВідповістиВидалити
  2. цікава стаття, що піднімає актуальні проблеми, особливо щодо ситуації в нашому районі зі Стінкою. але вважаю мінусом автора те, що він підняв ці проблеми, не даючи жодної відповіді чи шляху вирішення ситуації, зробивши таким чином статтю риторичною. не думаю, що тут є вина Президента. об'єднання чи не об'єднання Церков навколо однієї помісної Церкви матиме фактично той самий результат - непримирення. це надто глибоко вкорінена в історію проблема, на вирішення якої потрібні роки життя в здоровому демократичному і толерантному суспільстві. і не факт, що після виборів ми матимемо таке суспільство і такий шанс.

    ВідповістиВидалити
  3. Компетентний! Явно погано плаває в українському законодавстві. уроки християнської етики в школі рекомендовано читати священникам, і Мін. освіти в цих питаннях завжди йде на зустріч. Щодо пенсії священникам, то скажіть, а хто з них сплачує внески в пенсійний фонд. Сьогоднішнє пенсійне законодавство це питання регулює. В церквах сьогодні знаходиться маса речей, які мають не тільки релігійну, але і історичну цінність, і це велика проблема, компетентний в якій очевидно повний баран.

    ВідповістиВидалити
  4. Компетентний! Явно погано плаває в українському законодавстві. уроки християнської етики в школі рекомендовано читати священикам, і Мін. освіти в цих питаннях завжди йде на зустріч. Щодо пенсії священникам, то скажіть, а хто з них сплачує внески в пенсійний фонд? Сьогоднішнє пенсійне законодавство це питання регулює. В церквах сьогодні знаходиться маса речей, які мають не тільки релігійну, але і історичну цінність, і це велика проблема, Компетентний в якій очевидно повний баран. А відносно статті то вона правильно зачіпає проблему . Автор застерігає, і приклад співпраці держави і редігії в Польщі, як на мене дуже вдалий. Але ми, як завжди все зводимо до політики... Дістали!

    ВідповістиВидалити
  5. Компетентному перед тим, як виливати жовч, потрібно самому познайомитись з українським правом, бо оскільки церква відділена від держави, то і стипендії держава не може виплачувати, і в формування спеціальностей у церковних навч. закладах теж. До чого тут Тимошенко, якщо Міністр освіти пропрезидентський? І як лікар, скажу, що проблема з наддністрянськими селами дійсно є. І те що автор зачепив її - говорить про небайдужість . Тут справді пора втручатись державі. Автор, підняв тему назовні, і як журналіст залишив за читачем право її вирішувати, чи кожному індивідуально для себе, чи всім разом. А стаття сила!!! По більше б таких. Може думати навчимось?

    ВідповістиВидалити
  6. Компетентний17 січня 2010 р. о 06:31

    Дорогі sahsa, panachey думаю, що ясно, що хтось з них є автором цієї, статті!

    На жаль, я добре ознайомлений з Українським правом у всіх його частинах, але на жаль Ви його не знаєте! (Чому на жаль, а тому, що його дрібні чиновники не виконують) Для того, щоб священник викладав у школі християнську етику йому потрібно мати диплом державного зразка! Так? А хто йому його дасть? Церковні навчальні заклади їх не видають, їх не акредитовано, хоча рівень освіти на багато порядків вищий ніж у найкращому навчальному державному чи приватному закладі в Україні!

    В жодному випадку мін.освіти не пішов на зустріч!

    На рахунок пенсії, подивіться на сильно хвалиму Вами Польщу! Там держава платить їм пенсію і пенсійні внески платить держава, бо священник є лікарем, лікарем-душ, він служить народу, а народ за це повинний його забезпечувати! А от в сусідній Німеччині взагалі священникам платять і зарплату, та дають надбавки та пільги за сім'ю і т.д.

    Сьогоднішнє пенсійне законодавство сильно регулює, лишає їх напризволяще, як і багато інших верств населення!

    В чому полягає проблема на рахунок речей, які мають не тільки релігійну, а історичну цінність? Церква їх зберегла! В цьому проблема? Чи може чиновники прагнуть на цьому нагріти руку? Це є добро нажите церквою і церква і тільки Вона має право ним розпоряджатися, а якісь там нещасні чиновники не можуть, але їм дуже хочеться запхати туди свого носа!

    Автор помиляється "де влада і церква єдині" там влада і церква не єдина! Автор несвідомо вводить в оману і бувши не компетентним старається описувати йому не знані речі!

    panachey

    У всіх країнах крім Росії і Англії (хоч і в них це офіційно не проголошено) церква відділена від держави, але їм це не заважає виплачувати стипендії
    і створювати рівні соціальні умови!

    А тимошенко тут до того, що Вона блокує цей процес, їй потрібно думати де взяти кошти на виплату тих стипендій, а вона і так знає що церква їй за це реклами великої не зробить, а Вона - працює, там де можна по піаритись!

    На рахунок наддністрянских сіл, я взагалі нічого не говорив, можливо там є така проблема!

    Коментатор sahsa, я не хочу опускатися до Вашого рівня ображаючи когось, бо гідності у Вас немає, як і знань!

    ВідповістиВидалити
  7. погоджуюсь із mariana та іншими. А незадоволеному компетентному певно парафії не дали, то він і скавулить. получай державний диплом і йди на село вчителем, а не шкуай тепленького місця під спідницею у держави. буде і пенсія і стипендія! Стаття про нашу різність і про біду, яка нас чекає, якщо хтось захоче нас причесати на свій манер. В цьому журналістка права. І хотілось би почитати думки на цю тему.

    ВідповістиВидалити
  8. Компетентний18 січня 2010 р. о 14:22

    До дуже лихого,це просто супер! хахахахахахаххаахахахахахахахахаххахахахахахахаха!!!

    Яка там парафія, я не священик, а звичайний журналіст правда веду релігійну колонку, але Ви і так цього не збагнете!

    І де ж Ви бачили тепленьке місце під спідницею держави? Може дійсно, якось влізу, погріюсь, а потім якось буде!

    Нас і так вже зачесали так, що не знати коли перечешимся!

    ВідповістиВидалити
  9. Бучачанин - мєстний27 лютого 2010 р. о 14:27

    Константація щодо підтримки державою багатодітих сімей і пільг то це правильно, хоча зміни потрібні, але нічого ми не змінимо швидко. А те, що з цими з-над Дністра ніхто не працює - факт. Тому маємо, те що маємо і не треба товкти воду в ступі, а пропонувати. Щодо Польського католицизму, то невже історія столітніх гонінь українців нічого не навчила автора? Досить плазувати перед чужинцями, майте гордість., Відстоювати історичну правду і батьківську віру треба, а не влаштовувати концерти благодійні в костелі як робите. Не будьте лукавими, бо власним інтересом автора аж пре! І пахне явно зле, ФЕ! Явне фарисейство...

    ВідповістиВидалити
  10. Оксана. Я ж і Остафія хрещена.28 лютого 2010 р. о 06:04

    Якщо ви бучачанин говорити про той концерт, що був в костьолі, то такий самий був і в Васильянах про що я читала в інтернет газетах. То добре навіть, що були такі концерти і втім нема нічого поганого. І дуже добре, що ви думаєте про батьківську віру. Але не треба забувати, що в минулому Бучача багато було такого, що нам тяжко зрозуміти і закреслити. І не теперешні бучацкі люди в тім винні. А історія бо так сталося як ви кажите. Якраз через ту історію в Бучачі багато людей не є з чистою кровью. багато з бучацких має змішану кров з татарскою, турецкою, половецкою, польскою, австрійскою, німецкою,рускою, вірменскою і жидівскою кровью. Бучачанин ви і самі не знаєте яка кров плине в ваших жилах. Та і не про то річ. Волею долі багато бучацких людей живе не на свої рідній землі. І той край де живе моя родина і я, і люди з якими ми живемо. з шанобою кланяються і подают руку каждому. Вони пошановуют віру як наших українців также католиків і протистантів. Бо вони люди такі самі. Люди від Бога. Ніхто не боронит сповідати свою віру. Тай треба і повинні ми шанувати людей які з вами живут і шанувати їхну віру. То називається толерантністю як я добре розумію то слово. І то не є великий гріх дати концерт. Гріх є красти, дурити і не шанувати свої землі і своїх родаків і гріх не вірити в Бога. А він один над всіма.

    ВідповістиВидалити
  11. Мєстному бучачанину! Ця стаття написана для тих, хто вміє читати, і висловленні думки в ній зрозумілі тим, хто вміє думати. А що до концертів в костелі, монастирі, то це впершу чергу пам"ятки історії та культури БУЧАЧА. І якщо такі концерти будуть ще десь, то матиму за честь їх відвідати і хоч чимось докластись до відродження нашого міста. Автору спасибі за грунтовну статтю.

    ВідповістиВидалити