середа, 20 травня 2009 р.

З Бучача вивозять останні скульптури Пінзеля!

pinzel

Нещодавно в Бучачі побувала делегація спеціалістів всесвітньо відомого музею мистецтв Лувр із Франції. Не важко здогадатись, що саме зацікавило таке поважне панство в нашому місті. Ні для кого не секрет, що феномен Пінзеля досі залишається чи не найбільшою загадкою в монументальній скульптурі періоду бароко. І бажання здивувати ним світ є закономірним. Це з одного боку допоможе зібрати більше інформації про життя самого митця, адже все, що на сьогодні відомо широкому загалу - це те, що в середині 1740 - х років скульптор приїжджає в Бучач на запрошення графа Потоцького. Він відкриває свою майстерню і в 1751 році одружується з вдовою Маріанною Єлизаветою Кейдовою (Маєвською), яка у шлюбі з ним народжує 2синів. Жодної офіційної інформації про народження, чи смерть Іоана Пінзеля до сьогодні не відомо. Не забуваймо, що залишається загадкою і сама техніка виконання робіт. Нерозгаданим є і їх зміст, адже часто смиренній позі героїв суперечить доволі виразний ніяк не смиренний погляд очей скульптури.


З другого боку - це підвищить інтерес туристів до нашого міста. І з часом , дасть Бог, ми навчимося на цьому заробляти.


Правильно - скульптурна спадщина самого Іоана Георга Пінзеля. І все то так, якби не одне « але ». Ініціатором цієї виставки є мистецтвознавець із Тернополя Віра Стецько, яка спеціалізується на творчості саме Іоана Георга Пінзеля, в свій час, рятуючи роботи майстра, що були в Покровецькій церкві, від радянського вандалізму, пані Віра вивезла їх до Тернопільського обласного краєзнавчого музею, де за рахунок тої ж радянської влади вони були реставровані та збереженні. Але досі, жодна з робіт не повернута в нині діючий Храм, як не повертаються до Бучача і роботи, що тепер знаходять у музеях Львова, Тернополя, Івано - Франківська, як навряд чи колись повернуться на Бучацьку ратушу скульптури передані на реставрацію львівським майстрам.


Віра Стецько гордиться тим, що змогла організувати виставки Пінзеля в Олеському замку, Львові, Києві, Москві, Празі, Варшаві. Але її тверде переконання в тому, що роботи Пінзеля повинні бути вивезені з Бучача а на їх місце поставленні копії , наводять на дуже скептичну думку. Навіть для Лувра - чи варто дозволяти вивозити скульптуру Святого Онуфрія із Рукомиша, яку люди зберегли від фашистів та комуністів? Де гарантія, що її не чекає участь раніше вивезених робіт? І кому із туристів потрібен буде Бучач із копіями робіт Пінзеля? Тож на фоні цього дуже не щиро виглядає думка мистецтвознавця Стецько, яка , начебто ратує за оголошення Бучача містом - музеєм.


Все це наводить на думку, що Бучачани, мають величезну спадщину минулих поколінь, тільки ,чомусь, ніхто не хоче взяти на себе ношу повернення історичних цінностей на Бучацьку землю - це стосується Бучацького Євангеліє, портрета Потоцького, скульптур Пінзеля . Юристи вважають, що в цьому випадку потрібно звертатись до суду. Напевно в тому є своє раціональне зерно. Можливо, це буде першим прициндентом, коли громада міста позиватиметься до держави про повернення їй історичної спадщини.


В даному випадку є дуже важлива думка бучачан - або ми захистимо те, що залишилося, або втратимо назавжди! Просимо ваші коментарі залишати в блозі на сайті http://www.buchachchyna.com/blog.php?user=Figaro&blogentry_id=23 Повірте, час дуже дорогий. На даний час вже готуються документи на вивезення скульптур!


Олена Сурм'як

0 коментарі:

Дописати коментар