пʼятниця, 5 червня 2009 р.

Стежками рідного краю

buchach,buchach news

Кожна людина мріє про подорожі далекі і близькі. І чомусь, коли мова заходить про те, де б хто хотів побувати, чуємо майже однакові відповіді: « Хочеться поїхати в якусь далеку екзотичну країну і побачити щось нове, незнане !» Це закономірно.
Та перш ніж мріяти про далекі і, погодьтеся, часом нездійсненні мандрівки, варто звернути свою увагу на те, що є довкола нас і не потребує особливих матеріальних витрат.

Бучаччина-край чарівний і багатий на цікаві історичні пам’ятки, незрівняні краєвиди. Саме подорожі по рідному краї з пізнавальною метою часто організовуються в Бучацькій школі №2.

Учні 5-В класу (класний керівник Калавур Н. М.) та 6-А кл. (класний керівник Короленко М. П.) разом із педагогом-організатором Сташко С. М. 26 травня 2009 року здійснили мандрівку до Язлівця.

Перед виїздом із Бучача учні та вчителі помолилися і попросила в Бога допомоги щасливо провести подорож.

Юних мандрівників своєю величчю зустріли мури старовинного Язлівецького замку і будівлі Монастиря Сестер Непорочниць, оточені зеленю парку. А згодом назустріч бучацьким школярам вийшла с. Тетяна, яка з милою посмішкою і словами привітання запропонувала гостям провести екскурсію володіннями монастиря.

Монахиня сестра Тетяна насамперед оповіла цікаву історію заснування міста Язловець (колись це було одне з найкрасивіших і найбагатших міст Польщі, тепер це невелике село) та про заснування монастиря: Блаженна Марцеліна Даровська з роду Котовичів ( Шуляни під Уманню ) відчула покликання до чернечого життя, зроджене в її серці вже від юних літ. Доля дарує їй в 1854 році зустріч в Римі з отцем Ієронімом Кайсевичем та Юзефою Карською. Саме вони разом заснували в Римі Згромадження Сестер Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. По суті це було створення монастиря-осередку релігійності, культури та науково-виховного закладу для дівчат.

Після смерті Юзефи Карської Марцеліна Даровська вирішує перенести Згромадження з Риму на Батьківщину. Її намір благословляє Святіший Отець Пій ІХ. Вона їздить по Галичині, шукаючи можливостей виконання свого задуму.
У вересні 1862 року вона потрапила до Язловця і звернулася до барона Блажовського з проханням передати палац і парк в Язловці Згромадженню Сестер (на той час він був власником замку, палацу і парку). Барон позитивно поставився до її прохання. Благородний вчинок барона Блажовського обумовив початок невпинної праці Матері Марцеліни Блажовської.
Настав час втілити в життя життєве кредо Матері Марцеліни: виховувати дівчат «… на Громадянок Божого Царства…, це означає-виховати їх на правдивих християнок, дружин, матерів і громадянок Країни». В стінах монастиря дівчата не тільки здобували освіту, вони вчилися вести господарство і всіх навичок, що потрібно знати кожній жінці : шити, вишивати, в’язати на спицях і гачком, вирощувати і доглядати рослини та багато інших премудростей життя».

В 1946 році рішенням радянської влади було закрито монастир, який з роками зазнав втрат і руйнувань.

6 жовтня 1996 року Папа Римський Йоан Павло ІІ на площі святого Петра в Римі проголосив Матір Марцеліну Даровську блаженною. Відбулася так звана беатифікація.

Влада Незалежної України в 1997 році дозволила відновити роботу монастиря з тими ж завданнями, які ставила Блаженна Марцеліна Даровська.

Під час екскурсії всі мали змогу відвідати приміщення палацу, парк, гробницю-опочивальню монахинь, поблукати довкола замку.

Також цікавим був перепочинок в ліску на горі навпроти замку. Школярі розважалися, бавлячись в різні ігри.
Поїздкою до Язлівця всі були дуже задоволені: багато нового пізнали для себе і добре відпочили на свіжому повітрі в оточенні милих серцю краєвидів.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

0 коментарі:

Дописати коментар