неділя, 2 серпня 2009 р.

Наркопроблема. Молодшають наркомани та наркоторговці

d0bdd0b0d180d0bad0bed0bcd0b0d0bd

Щоразу більш кращим стає доступ до наркотиків, молодшає вік наркоманів і щоразу більше грошей заробляють гангстери, які стоять на вершині цієї піраміди.


Знаю, що відразу постане запитання: «А що до цього мають жителі міста Бучач?».Мають. І пряме відношення. Бо Бучач не останнє місто, яке стикнулося із наркопроблемою. Тільки не говорять про це голосно.


Чи знає про це влада міста, працівники органів безпеки, педагоги, батьки ? Знають, але недостатньо працюють в цьому напрямку, або, просто, махнули рукою на неї. «Якось воно та й буде…» - таку думку можна почути не від одного. А батьки, котрі стикнулися із цією проблемою у своїй сім’ї, в переважній більшості намагаються боротися із нею самотужки, аби уникнути осуду сусідів, знайомих…


Якось мала можливість спілкуватися із ровесниками і молодшими знайомими. Моторошно стало від почутого… Особливо, коли про ЦЕ говорять самі наркомани і ті, хто задіяний у торгівлі наркотиками. Імен називати не буду, відомо, чому. Також не буду називати деякі конкретні факти...


На протязі останніх років бучацький ринок наркотиків дуже змінився. Менше в хід йде традиційна соломка, яка самотужки перероблялася наркоманами.Замінила її торгівля привозними готовими препаратами. Замовлення реалізується через телефон. Дилери мають по декілька мобільних телефонів, номера яких часто змінюють і, звичайно, ніколи не з’являються в одному ж і тому самому місці. Доставляють товар прямо в руки клієнта. Вони «промишляють» всюди, де є збут. А це бучацькі дискотеки, «забігайлівки», яких немало в місті і, просто, місця «тусовки» наркоманів ( руїни замку, міські закутки, новобудови, підвали і «хати» тих, чиї батьки, виїхавши на заробітки, залишили свої чада сам-на-сам, надіючись на їх вихованість і догляд родичів. А міський парк на Південному масиві, взагалі, останнім часом став пристановищем повної свободи молоді.


Самі наркомани з сумом згадують тих, хто вже «відійшов» у вічність. І знають, що їх чекає то саме. Та рідко хто отримав силу волі, що позбутися цієї шкідливої звички. Назвали декілька імен тих, хто вирішив «зав’язати» з наркотиками, і сказали, що ті молоді люди навіть сім’ями обзавелися. Та чи зуміють вони до кінця свого життя втриматися від спокуси ?


На запитання, чи не притягалися вони до відповідальності перед законом, ствердно відповіли, що така доля їх поки-що обминула, але знову ж таки назвали імена двох братів, які з місць позбавлення волі «не вилазять» і що один з них сидить «конкретно» за наркотики. Триває справа з приводу торгівлі наркотиками їх « другана». Декому вдається «відкупитися» від місць позбавлення волі. А про «нашу міліцію» говорять з гордістю і сарказмом. Вона наркоманів Бучача делікатно обминає і… боїться. Тому, поки-що, наркомани і наркоторговці почуваються в місті, можна сказати, безпечно.


Ще декілька років тому за порцію амфітаміну (0,1 грам ) треба було заплатити в два-три рази дорожче, аніж тепер. Сам товар вже не є «чистий». В ньому часто трапляються домішки. Тому дилери мають шанс заробити більше. В подібний спосіб «фальшують» і марихуану.


Серед молодих наркоманів популярною все-таки є марихуана, бо вважають її більш безпечною ніж амфітамін. Хто чується при грошах, дозволяють собі придбати кокаїн., бо він «тримає» довше.


Чи є шанс позбутися цієї проблеми в Бучачі ? На мою думку, малий ! Бо тут так само, як в цілому світі, наркотиковий бізнес нагадує сьогодні структуру досконало організованої корпорації.


Єдиним можливим варіантом порятунку від ціє злочинної хвороби і бізнесу є щоденна праця всіх без вийнятку жителів міста, метою яких має бути пропаганда здорового способу життя, пояснення причини і наслідків наркоманії.

2 коментарі:

  1. В тому, що в Бучачі розвелися наркомани - винна в першу чергу освіта району. В свій час не доклали зусиль,щоб привернути увагу учнів до занять у позашкільних установах. От в пішли учні по кущах та підвалах колотися. З легкої руки Н.О. Крушельницької, було закрито СЮТ, де займалися сотні дітей. Куди вони попали? Звісно - н вулицю!
    Прикро, але цей злочин залишився непоміченим, і Н.О. Крушельницька й досі працює в освіті, не зважаючи на пенсійний вік,

    ВідповістиВидалити
  2. На мою думку це проблема спільна, як освіти так і батьків. Коли ми будемо звалювати цю вину на інших ми її ніклои не розвяжемо. А потрібно закачувати рукави і дійсно щось робити. Бо ці діти - це наше майбутнє.

    ВідповістиВидалити