пʼятницю, 4 вересня 2009 р.

Чому плачуть в Мартинівці батьки, і що чекає на школярів зимою.

d0b1d0b5d0b7d0b4d0bed180d196d0b6d0b6d18f

Ви любите свій край? Свій дім? А своїх дітей? Дивні запитання, на перший погляд.


В Мартинівці люди, яким теж не чуже все людське. Просто так склалось в їхньому житті, що віддалене, Богом забуте село в Бучацькому районі – то їх мала Батьківщина. І не те, щоб не хотіли її покидати, просто подітись більше нікуди. Благодатний чорнозем, давно став прокляттям цього села. Останній раз дорогу там ремонтували в середині вісімдесятих років, за часів, так званої, ненависної Радянської влади. Ще в ті часи хтось вирішив, що загальноосвітню школу доцільно було збудувати в сусідній Пиляві. В тому була логіка, але хто знав, що дорога, яка з’єднує тих два села більше 20- ти років не ремонтуватиметься.


Доходить до абсурду: в тих дорожніх ямах топляться дорослі чоловіки, що вже казати дітям. В дощові осінні чи весняні дні батьки, взувши на ноги великі рибацькі гумові чоботи, несуть на руках школярів до школи, а що робити старшокласникам? Защораз доводиться просити приватного перевізника, щоб заїхав по дітей в село – той же відмовляється нищити машину по бездоріжжю.


Вуличні дороги в Мартинівці взагалі не піддаються жодній критиці, хоча транспортний податок жителі сплачують справно, правда до Пилявської сільської ради, до котрої і належить село.


Скажете чому ж мовчать? Не мовчать, кричать, стогнуть і плачуть!!! Неодноразово всім селом були на прийомі в голови Бучацької районної адміністрації Пастуха Т.Т., голови Тернопільської обласної адміністрації Ю. Чижмаря. Ті обіцяли при перегляді бюджету виділити на їх злощасну дорогу необхідні кошти, коли весною застрайкували і не пустили дітей до школи, то навіть трактор райавтодору на дорозі з’явився, кілька днів прокрутився, і вирив дві траншеї, які наступним дощем так розмило, що люди навіт в гумаках перейти не могли. Довготерпиливі українські громадяни перечекали ціле літо, і дочекались перерозподілу бюджету. Всі, дружно прикипівши до екранів телевізорів, 18 серпня дивились сесію обласної ради, і побачили, як голова районної ради Пастух лобіював питання виділення коштів на ремонт дороги м. Бучач, та с. Цвітова, жодним словом не обмовившись про проблеми жителів Мартинівки. Правильно, адже ні він, ні жоден із його заступників не їздять тією дорогою, не мають там батьків чи дітей, то хіба їх болить ревматизм чи поліартрит, кий заробляють мартинівські діти, не вилазячи із гумових чобіт круглорічно. Те, що чекає школярів цієї зими, вже заздалегідь відомо, от тільки чи не увірветься на цей раз терпіння у їхніх батьків?


Олена  Сурм'як








2 коментарі:

  1. Ого ! Та то видно, не тільки в Бучачі з дорогами завал !
    Я би точно втопився на такій дорозі. А діти ? Мовчу, бо нема до них часу нашій владі.
    В них більше проблем особистих. Їм треба думати як втриматися на кріслах і побільше встигнути під себе загребти !

    ВідповістиВидалити
  2. Дорога - це лице місцевої влади. Здається керівникам, що при демократії люди, то вони самі, а решту бидло і батраки, то і ходити можуть по ямах з грязюкою. Головне, щоб гроші сплачували на податки, штрафи ДАІшникам. А розпорядитися вони самі знають як!!!

    ВідповістиВидалити