Як зачарована, знову переступаю поріг актового залу, де ще рік тому сиділа за роялем і грала екзаменаційні твори. Сьогодні я – гість, який завітав на концерт, присвячений пісні романсу. Таке відчуття, що я все ще учениця : такі рід-ні стіни, рояль, а особливо – вчителі, які навчали мене прекрасному мистецтву – музиці…
Розпочинається концерт, перші номери – і в пам’яті проминають усі 7 років навчання у школі, адже тут усі – велика родина, яка надихає на здійснення благородних вчинків, приучає любові до української пісні… І це вкотре підтвердилось 04.03 на вечорі романсу у Бучацькій державній музичній школі.
Як відомо, романс – це музично-поетичний твір для голосу з обов’язковим супроводом гітари чи фортепіано. Зародився романс в Іспанії і поступово розповсюджувався Європою в середовищі циган. Основними рисами є : ніжна і розспівна мелодія, а в поезії – особисті переживання. Тому й не дивно, що наш народ має таке розмаїття романсів, адже українці стільки пережили, мабуть, лише пісня допомагала їм не здаватися, а йти до кінця.
У програмі звучали такі відомі пісні, як « Їхав козак за Дунай», «Не щебечи, соловейку», «Коли розлучаються двоє» та інші, зачарувала арія Оксани з опери «Запорожець за Дунаєм» у виконанні Кривко Марії Іванівни, неперевершеною грою захопив ансамбль скрипалів обробкою пісні «Ой ти, дівчино, з горіха зерня» та професійним виконанням викладачів. Не можна не відзначити і менших артистів : Рижевську Н., Лозінську Т., Кісюка В., Предко С., Лисого В., Височанську Л., Ключник Н. та інших дітей, які доносили до нас усю глибину цих пісень. Адже ніщо не споріднює душі так, як пісня, а особливо – український романс…
Ірина Андрейців
0 коментарі:
Дописати коментар