26 квітня 2010 року в Україні й у всьому світі згадують Чорнобильську трагедію.
Рівно 24 роки тому був зруйнований четвертий енергоблок Чорнобильської атомної електростанції, розташованої на території України (на той час - Української РСР). Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в навколишнє середовище було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.
Сьогодні у школі №2 м. Бучача відбувся мітинг-реквієм пам'яті про загиблих внаслідок Чорнобильської трагедії .
Хто, як не ми
Пожежникам Чорнобиля
Умить перекреслено вчених догмати.
Жбурляючи в небо бетон і метал,
Здавалося б, міцно приручений атом
Квітневої ночі зухвало повсав.
Провалля роззявило пащу зловісну,
Задихало смертю й пекельним вогнем.
Немовби упала кривав завіса
Між мирною ніччю і страченим днем.
Начкар не приховував правди страшної.
Якусь мить пристояв, незвично німий,
А потім сказав, обернувшись до строю:
"Ви все розумієте... Хто, як не ми?"
І бій закипів. Видирались на стіни.
Тягнули важені стволи й рукави.
Несли свою долю крізь воду і піну.
Шепочучи спрагло: "Вперед, хто живий..."
Душа знемагала у сумнівах чорних.
Вже травень приспів... Де ж кінець цій борні?
"Кохана! Мій біль тобі вихлюпують зорі,
A ти через них дай наснагу мені".
Лютує вогонь-за нехлюйство розплата.
Пронизує тіло смертельний потік.
"По скільки рентгенів припало на брата?"
"Мовчи, чоловіче... Забуто їм лік..."
Розвіяло дим неквапливе світання.
Сконав і вогонь на страшнім рубежі.
Вклонімось героям в святому мовчанні
І пам'ять про них назавжди збережім.
Олександр Прокоф'єв
Чорнобильський слід на землі, в долях, у душах…
(до 20 – річчя з дня чорнобильської трагедії)
Загадили ліси і землю занедбали.
Поставили АЕС в верхів’ї трьох річок.
То хто ж ви є, злочинці, канібали?!
Ударив чорний дзвін. І досить балачок.
В яких лісах іще ви забарложені?
І мертві, і живі, і ненароджені
Ніколи з вас довіку не простять!
Ліна Костенко.
Ні людиночки довкола,-
Ні людиночки довкола,-
Школа,
Охолола,
Вікна, двері зачинила –
Ні зошитка, ні чорнила…
- Ученики і заучи
куди це ви?
- Світ за очі –
- Подалі от лиха –
Позаморе дихати…
Поет не відомий!
Героям Чорнобиля
Коли зловісна блискавиця
Сторуко в серця уп’ялась,
І опалила ваші лиця,
І в танці дикому зайшлась,
Коли вже й хмари спопеліли
У знавіснілому вогні, -
Ви смерть приборкати зуміли
На тім, останнім рубежі.
Не віддавали їй на потому
Світанків наших ніжних щем,
Ви як один супроти стали,
Пекельним січень дощем.
У тій жорстокій веремії
Ви до кінця тримали бій
І пронесли свої надії
Крізь вогнецвіт усіх надій.
Шумлять жнива, як і раніше.
Пливуть у небі літаки...
За вас історія допише
Суворі подвигу рядки.
Віктор Задворний
Чи буде квітень, як завжди
Чи буде квітень, як завжди,
дарунком весняної здоби,
чи власним іменем біди
ми назвемо його – «Чорнобиль"!
Чи, може, викинем його
з календарів своїх, допоки
нас темний грітиме вогонь
ще не відкритих ізотопів?
Сумлінна мисль то не має меж
її спинити годі.
І ти, Чорнобилю, ти теж
не маєш меж … сьогодні.
Олександр Шарварок
0 коментарі:
Дописати коментар