Чорнобильська трагедiя - бiль України. Мітинг-реквієм

26 квітня 2010 року  в Україні й у всьому світі згадують Чорнобильську   трагедію.

«Гляньмо в очі віршам Симоненка»

Готуючись до поетичної світлиці, учасники свята опрацювали цікаву статтю журналістки Галини Миць «Людина з країни чорного глоду», де двоюрідна сестра поета Любов Степанівна Сердюк-Баран ділиться особистими спогадами, відкриваючи досі незнані сторінки біографії поета-шістдесятника, справжнього патріота, якому приписували компартійні прибічники «наклеп на прекрасну радянську дійсність». А він просто говорив правду, бо був противником брехні і лицемірства, відверто виступав проти сірості, байдужості. Керівник гуртка і організатор свята Н. М. Калавур розповідала присутнім про те, як Симоненкова поезія йшла поруч з нею у житті: читала її зі сцени тоді, коли була студенткою, а потім вчителькою, коли читати було не бажано, а згадувати лишень пошепки...

Затамувавши подих, слухали присутні чудові вірші, що стали класикою: «Україні», «Ти знаєш, що ти — людина?..», «Люди прекрасні», «Моя мова», «Можна», «Скільки б не судилося страждати...», «Лебеді материнства», «Кривда», «Ромашка» та інші.

Свято набуло камерного звучання завдяки чудовій грі на гітарі Арсена Вержбицького та Людмили Парасюк, учнів 8 - Б класу.
На закінчення свята Н. М. Калавур подякувала учасникам та всім присутнім і наголосила на тому, що уроки Симоненкового життя і поезії — це уроки людяності, доброти і любові.

Думаю, що не важливо скільки доля відміряла життя людині — неповних 29 (як у Симоненка) чи всі 80, важливо інше — самовіддача, важливо — саме життя!

Віталій ЯМНЮК, учень 8-Б класу Бучацької ЗОШ І-ІІІ ст. №2.

Фотографії С. М. Сташко

І серце каже : «Слава Україні! Повстанській армії і слава, і хвала!»

Ріки крові… Море сліз… Океан незламного духу… Українська Повстанська Армія пройшла свій терновий шлях, увінчавшись вінцем слави українського народу.

2009 рік – 67-ма річниця з дня створення УПА. І тому у цей день, 13 жовтня, у приміщенні Районного Будинку Культури м. Бучач відбулися святкування з нагоди цієї дати. Урочисте винесення прапора, виступ очевидців подій, які не залишили байдужими жодну людину, сльози ветеранів – все це підносило патріотичний дух, гордість за своїх героїв. Ми гордимося ними : Євген Коновалець, Ярослав Стецько, Роман Шухевич та ін. Що найбільше вразило, це реакція старенького ветерана, який, почувши повстанську пісню «Десь там далеко на Волині родилась армія УПА» у виконанні Андрія Боднара, заплакав. Стільки радості і водночас стільки печалі та туги за загиблими товаришами…

Вклоняємося до землі вам, мужні ветерани, адже ви вибороли вільну українську державу, даючи новому покоління проміння сонця у світле майбуття.

На концертній програмі прозвучали пісні : «Повстанський марш», «Маріє, Божа Мати», «Єдина, чиста і благословенна», «Йшли селом партизани», «Стрілецький роман» та інші. Концертну програму підготували : педагогічний колектив та учні Бучацької загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №2 та аматорські колективи району. Своїми піснями радували серце : «Бучачани», «Союз українок», Л. Гурська, А.Саламанюк, Р.Крупа та вокально-хореорафічна студія «Перлина».

Режисер-постановщик - Світлана Сташко, музичні керівники - Наталя Данкевич та Людмила Лучка, хореограф - Ірина Юрків.

[caption id="attachment_1779" align="alignnone" width="450" caption="Ветерани УПА"][/caption]

[caption id="attachment_1780" align="alignnone" width="450" caption="Ветерани УПА"][/caption]

[caption id="attachment_1781" align="alignnone" width="450" caption="Пані Орися Синенька"][/caption]

[caption id="attachment_1782" align="alignnone" width="450" caption="Ведучі концерту Оксана та Борис"][/caption]

[caption id="attachment_1783" align="alignnone" width="450" caption="Організатори концерту Світлана, Ірина та Наталія"][/caption]

[caption id="attachment_1784" align="alignnone" width="450" caption=" Ірина та Дмитро-учасники інсценізації"][/caption]

[caption id="attachment_1785" align="alignnone" width="450" caption="Тріо "Стожари""][/caption]

Вітання учнів з Днем вчителя у школі №2

Оригінально привітали своїх вчителів учні школи №2 м. Бучача. На урочистій ранковій лінійці саме вони були господарями і на один день стали вчителями ! А вчителі - учнями 18 "Б" класу.

Директор Олег Бурак ( а в щоденному житті -президент школи, учень 11 класу ) розпочав урочисту лінійку за сценарієм, який розробила учениця 11 класу Андрейців Іринка. Вона цього дня була класним керівником 18 "Б" класу.

Марія Короленко

Подарунок вчителям школи №2 м. Бучача. І ч.

Подарунок вчителям школи №2 м. Бучача. ІІ ч.

Подарунок вчителям школи №2 м. Бучача. ІІІ ч.

[caption id="attachment_1613" align="alignnone" width="450" caption="Кл. керівник 18 "Б" Андрейців Ірина"][/caption]
[caption id="attachment_1614" align="alignnone" width="450" caption="Вчителі Максим та Олег"][/caption]
[caption id="attachment_1615" align="alignnone" width="450" caption="На уроці відповідає Марія Беринда"][/caption]
[caption id="attachment_1616" align="alignnone" width="450" caption="Вчителька Юля"][/caption]
[caption id="attachment_1617" align="alignnone" width="450" caption="Під час перерви"][/caption]

На квіти осені чарівні подивлюсь

"На квіти осені чарівні подивлюсь"  На таку тему у школі №2 пройшов конкурс на кращий букет з осінніх квітів. Це свято стало традицією і, зазвичай, проходить щороку у вересні.

Всі школярі з особливим духовним піднесенням поставилися до цього дійства. Квіточка до квіточки- в результаті неповторні композиції і букети з оригінальними назвами:

Важко навіть всі перелічити: « Болюче серце України», «Україна-рідний край», «Знаю, бо казала мені ненька, що я українка, правда, ще маленька», «Ми сонечкові діти, нам добре жити», « Там червона калина».

Не менш оригінальними видалися назви букетів на побутову і жартівливу тематику : «Озеро мрій», «Самотня і горда», «Колюча зустріч», «Баба Параска і баба Палажка», « Вірність», Сумна рапсодія», «Закохані», «Мелодія осені» та багато інших.

Журі важко було визначити переможців, тому зійшлися на думці, що на понеділковій загальношкільній лінійці відзначать добрим словом подяки всіх учасників.

Марія Короленко

Свято Першого дзвоника-2009

За традицією у школах Бучацького району пройшли урочистості з нагоди свята Першого дзвоника. Подвір’я шкіл наповнилися дзвінкими голосами. А перший в цьому навчальному році дзвоник покликав за парти школярів, які після літніх канікул зі свіжою ще засмагою, зміцнілим здоров’ям та новими силами приступили до навчання.У всіх класах пройшов перший відкритий урок на тему « Служіння українській нації – покликання кожного українця».

Особливою атмосферою була наповнена школа №2 нашого міста. Всіх гостей свята Першого дзвоника привітала директор школи М. М. Беринда та о. Петро з церкви святого Володимира. Вони благословили учнів у щасливу шкільну дорогу відтинком у цілий новий навчальний рік. Найбільша увага була привернута до першокласників. Вчорашня малеча стала повноправним членом цього великого колективу, якому 29 серпня виповнилося 30 років. Школа гостинно відкрила двері для своїх учнів.

Ось так було на святі Першого дзвоника у школі №2 м. Бучача.

Марія Короленко

[caption id="attachment_1329" align="alignnone" width="450" caption="Вхід першокласників на свято Першого дзвоника"][/caption]

[caption id="attachment_1330" align="alignnone" width="450" caption="Одинадцятикласники"][/caption]

[caption id="attachment_1331" align="alignnone" width="450" caption="Виступ першокласників"][/caption]

[caption id="attachment_1332" align="alignnone" width="450" caption="Рудник О. М. зі своїми першокласниками"][/caption]

[caption id="attachment_1333" align="alignnone" width="450" caption="Активні учасники та організатори свята"][/caption]

[caption id="attachment_1334" align="alignnone" width="450" caption="Семенюк О. Я. зі своїми першокласниками"][/caption]

[caption id="attachment_1335" align="alignnone" width="450" caption="Вручення нагород"][/caption]

[caption id="attachment_1337" align="alignnone" width="450" caption="Педагоги школи"][/caption]

Служіння українській нації-покликання кожного українця.

На таку тему перший відкритий урок пройшов у школі №2.

А класний керівник Курцеба О. М. разом із свом 9-А провела його в урочистій обстановці в приміщенні актового залу. Вона виступила перед учнями та гостями зі щирими словами привітання і побажаннями успіхів не тільки в навчанні, а й в усвідомленні служіння українській нації, про покликання кожного українця дбати про свою державу. Заклик до збагачення здобутків України прозвучав у виступах п. Михайловської Надії, Голуб Терези, Головацького Григорія, бо найвища наша мета – це розвиток нації, її вільне життя, велич і наша відповідальність перед могила¬ми наших предків, які поклали свої голови в змаганнях за щастя майбутніх поколінь.

Прощавай, рідна школо ! Випускний вечір у школі №2 м. Бучача

…В школі №2 після повернення із випускного балу, який проходив у сквері центральної частини м. Бучача, продовжилися урочистості на честь її випускників.

Незважаючи на те, що похолодало після раптового короткочасного дощу, на обличчях випускників школи, їх батьків, вчителів та гостей свята, помітне було хвилювання від радості та смутку…

Традиційно до всіх присутніх, в першу чергу до винуватців свята, звернулася директор школи Беринда Марія Михайлівна. У її виступі звучали слова привітатання до випускників з побажаннями щасливої життєвої дороги, а також спогади про шкільні будні і свята тих, хто востаннє переступив поріг школи, як учні. Хвилюючими і незабутніми були виступи класних керівників Мельник Мирослави Василівни та Андрейців Галини Михайлівни, інших гостей свята.

Колишнім одинадцятикласникам дирекція школи вручила атестати про освіту.

На успіхи у житті в здоров’ї, мирі та добробуті благословив випускників о. Петро Терещук із церкви св. Володимира. До речі, він цьогоріч на святі був присутній як батько випускника- сина Михайла.

Традиційно звучали вітання від батьків, учнів школи, які подарували щирі слова побажань, вірші, пісні.

А на завершення – шкільний вальс…і феєрверки !!!

Мить, зупинись! Дай нам побути ще в рідному місті. Не гони нас у доросле, самостійне життя. Дозволь нам усім – і батькам, і дітям, і вчителям, і школі побути ще разом.

А нам, випускникам, подякувати своїм вчителям, які нас водили дорогами знань, навчали не лише за програмою, а й давали уроки життя..

Прощай,школо,ми ідем у доросле життя...

Прощай, моя школо! Прощай, альма-матер науки!
І дзвін малиновий найкращих років, прощавай!
Нам солодко й гірко у день цей останній розлуки,
Шляхи перед нами—найкращий із них вибирай!
Напутнєє слово учителя, строгість і ласка,
Бажання сягнути в науці найглибших глибин,
А в серці лишиться і мамина пісня, і казка,
І злети найвищі до геніїв мислі вершин.
Над ріками юні, що нас з пелюшок напували,
Де в росах і травах ще наші лишились сліди,
Ми вчительку рідну, мов неню, сердечне кохали
Й самі визрівали, немов яблуневі сади.
Як сонце з-за лісу викочує коло червоне,
Ми дивимось мовчки на плеса прозорі води,
Та в наших серцях — любов, наче море бездонне,
Коли нас вже кличуть у далеч життя поїзди.
То білі лебідки чи наші дівчата виходять,
Живії Джоконди з одинадцятого класу, либонь,
Земля їм хлюпнула такої чарівної вроди,
Дала для сердець батьків благородний вогонь.
І ми клянемося... Хай клятву почують цю води,
Це сонце червоне, земля, що нам сили дала:
Нестимемо серця ми на рівні свойого народу,
Бо школа ростила усіх нас на славні діла.
Прощай, наша школо! Прощай альма-матер науки!
І дзвін малиновий найкращих років, прощавай!
Нам солодко й гірко у день цей останній розлуки,
Шляхи перед нами — найкращий із них вибирай!

\